Майстер-клас з адаптивного баскетболу від «Титани-Львів» для пацієнтів реабілітаційного центру на Львівщині

Спортивний клуб «Титани-Львів», який активно розвиває та популяризує адаптивні види спорту, зокрема баскетбол на кріслах колісних, продовжує реалізовувати новий проєкт «Разом до відновлення» для учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб та цивільних людей з інвалідністю.
Гравці клубу провели черговий майстер-клас для пацієнтів реабілітаційного центру «Галичина», щоправда цього разу для тих, хто проходить реабілітацію у селищі Великий Любінь, що поблизу Львова.

Під час майстер-класів тренери «Титанів» пояснюють новачкам абсолютно все – від правил та безпеки гри – до того, як правильно підібрати крісло колісне. Безцінні поради від гравців «Титанів», часто переходять у активні діалоги, іншими словами такі заходи завжди проходять у чудовій дружній атмосфері. Тут не тільки про адаптивний баскетбол як засіб для фізкультурно-спортивної реабілітації, так і про нові знайомства.
До майстер-класу у Великому Любіні долучилися пацієнти центру, які зараз проходять реабілітацію після травм у зоні бойових дій. «Було класне тренування, дуже цікавий досвід, – каже Дмитро Осипенко, пацієнту центру «Галичина». – Регулярно займаюся плаванням і займався стрільбою з лука. Це зовсім інше. Тут на майданчику потрібна хороша фізична підготовка. Звісно, я втомився після тренування, але це приємна втома. Плаваю я тричі на тиждень, їжджу до Львова. Травму отримав під час контрнаступу у 2023 році, нас обстріляли артилерійським вогнем. Був командиром відділення взводу розвідки. Завдяки спорту я відновлююся від травми спини».

«Тренування з адаптивного баскетболу – це прекрасно, – каже Юрій Околіта, ще один пацієнт центру «Галичина», – військовослужбовець окремої аеромобільної бригади. – Найбільше запам’яталася мені двостороння гра під час майстер-класу. Ігрова практика – це завжди цікаво. Можливо, я б хотів спробувати свої сили у цьому виді, але час все розставить по місцях, контакти «Титанів» я уже маю (сміється…). В цілому спорт – це цікаво.
Будучи уже в ЗСУ, на Куп’янському напрямку був приліт у бліндаж. Мені відірвало ногу, на жаль, один хлопець загинув. Кілька побратимів, як і я, отримали важкі травми. Це було 4 квітня 2025 року. Було ще в мене 40 відсотків опіків тіла. Це моє уже друге поранення. Зараз відходжу від пережитого і пробую себе знайти у чомусь.

Спорт – це життя. Він не дає думати про погані речі. У мене триває підготовка до протезування, а це потрібно підготувати усі м’язи, привести їх в тонус. Зараз трішки набрав ваги і стараюся її скинути, в тому числі і завдяки спорту (сміється)».
«Наша головна ціль заходу – не тільки ознайомлення з адаптивним баскетболом, але й практичнезалученням пацієнтів центру, – додає уже Павло Козак, капітан «Титани-Львів». – Звісно, якщо з’являться нові бажаючі займатися адаптивним баскетболом і спробувати свої сили у нашій команді, ми цьому лише сприятимемо. Наша мета – охопити більшу кількість ветеранів з метою їх соціалізації та повернення до повноцінного життя через рухову активність».